.jpg)
.jpg)
Шановні батьки ЗДО № 156!
Для всебічного розвитку наших любих діточок на період воєнного стану дитячий садок спланував свою роботу в асинхронному режимі. Наші творчі та креативні вихователі пропонують для вашої малечі цікаві розвиваючі матеріали з елементами освітньої діяльності за різними віковими групами, рекомендації, фізкультхвилинки, руханки, аудіо-казки, творчі майстер-класи, презентації та багато- багато іншого. Фахівці закладу дошкільної освіти (практичні психологи, вчителі-логопеди) готують для вас консультації, поради, розвиваючі ігри які допоможуть вам організувати відповідну роботу з дитиною цікаво та корисно. Адже ми дбаємо про всебічний розвиток наших вихованців і намагаємось тирмати Вас у курсі останніх новин!
Запрошуємо всіх долучитися до перегляду інформаційно-консультативних матеріалів у зручний для вас час.
Матеріали ви зможете знайти на офіційной сторінці ЗДО №156 у мережі Facebook та на даній сторінці закладу у розділі "Освіта з батьками" за різними віковими групами.
Плідної праці та творчих успіхів в новому навчальному році! Віримо в перемогу, світле і мирне майбутнє та швидке повернення до звичного нам навчання.
В Україні створили брошуру з практичними порадами, як діяти у разі надзвичайної ситуації або війни.
Оригінал статті - на сайті Українського кризового медіа-центру: https://uacrisis.org/uk/broshura-ns-vijna
Алгоритм дій населення у разі тревоги.
Правила поведінки дітей в умовах війни.
Поради з керування гнівом у дітей
Керувати гнівом нелегко. Саме тому дитина повинна це засвоїти якомога раніше. Розглянемо кілька порад, які допоможуть дитині краще справлятися зі своїм гнівом.
1. Беріть паузу
Паузи завжди допомагають, коли дитина сердиться. Коли у неї трапляється напад гніву, не реагуйте і не сваріть її. Це тільки посилить її гнів. Замість того щоб сперечатися або говорити з нею на підвищених тонах, вчиніть так: почекайте, поки дитина закінчить, а потім відведіть її до її кімнати. Скажіть їй якомога спокійніше, що вона повинна провести у своїй кімнаті деякий час, щоб заспокоїтися.
Почуття власного гніву може лякати деяких дітей. У такому випадку не варто залишати дитину саму в кімнаті: це тільки посилить гнів. Якщо ви помічаєте, що до почуття гніву у дитини додається страх, залишайтеся поруч з нею.
Але якщо дитина проявляє агресію, негайно зупиніть її і змусьте сидіти тихо протягом однієї-двох хвилин, поки вона не заспокоїться.
Якщо ви навчите дитину дихальних вправ або йоги, це допоможе їй заспокоюватися, перш ніж гнів оволодіє нею.
Прогулянка на свіжому повітрі на самоті допоможе їй зібратися з думками і почуттями.
Навчіть дитину рахувати від одного до десяти, роблячи вдихи й видихи в такт. Це допоможе їй заспокоїтися.
2. Вивчіть словник почуттів
Коли маленькі діти відчувають злість, вони зазвичай кричать, б'ються і кидаються речами, тому що не знають, як висловити свій гнів словами. Словник почуттів - це список слів, які дитина може використовувати, щоб висловити свої емоції. Навчіть її слів, які позначають емоції.
Ви можете почати з таких слів, як «сердитись», «щасливий», «злякатися», «нервовий», «тривожний», «роздратований» тощо.
Як тільки дитина засвоїть ці слова, навчіть дитину вживати їх в реченнях: «Я зараз так серджуся на тебе» або «Він мене дратує».
Висловити свої почуття завжди краще за допомогою слів, ніж битися, кусатися або кидатися речами.
Читання книг про емоції може допомогти дитині краще розуміти свої почуття.
3. Дайте вихід гніву
За почуття гніву відповідає мигдалеподібне тіло - частина мозку, яка також відповідає за реакцію організму «бий або біжи». Як тільки людина відчуває гнів, у її надниркових залозах виділяється адреналін, підвищується рівень тестостерону в організмі, підвищується пульс і артеріальний тиск. Коли в організмі підвищується рівень адреналіну, людина відчуває силу і енергію, а її голос стає голоснішим. Такі зміни збільшують ризик агресивної поведінки. Щоб цьому запобігти, потрібно перенаправити адреналін на щось більш продуктивне і менш шкідливе. Наприклад, можна побити боксерську грушу, покричати в подушку, зайнятися якимось видом спорту (наприклад, бігом, плаванням або просто робити фізичні вправи). Фізичне навантаження - один з найефективніших способів управління гнівом як для дорослих, так і для дітей.
4. Співпереживайте дитині
Співпереживання може творити чудеса, коли мова йде про дитину, що відчуває гнів. Якщо ваша дитина сердиться, заохочуйте її говорити про це. Не перебивайте дитину, коли вона висловлює свій гнів. Визнайте будь-які її почуття, будь-то гнів, роздратування або якісь інші.
Покажіть дитині, що ви дбаєте про неї. Часто діти стають агресивними, коли вони розчаровані або відчувають, що ними нехтують або зраджують їм. Дитина може відчувати, що гнів - це єдиний спосіб, щоб її почули або сприйняли серйозно. Подумайте, після якого вашого вчинку дитина стала проявляти гнів.
Коли дитина заспокоїться, сядьте поруч з нею і щиро запитайте, що її турбує і як ви можете їй допомогти. Запропонуйте дитині прогулятися і поїсти морозива. Прогулянка допомагає дитині отямитись. Не акцентуйте увагу дитини на помилках. Дозвольте їй робити помилки - без цього неможливий розвиток. Не набридайте дитині довгими поясненнями - просто мовчіть і тим самим проявіть трохи співчуття.
5. Хваліть дитину за хорошу поведінку
Поведінка дитини залежить від того, як ви на неї реагуєте. Діти завжди прагнуть привернути увагу батьків будь-якими способами і отримати їх схвалення. Тому, коли ваша дитина демонструє хорошу поведінку, хваліть її й цінуйте її зусилля. Але не перестарайтеся. Занадто часта похвала може принести шкоду: дитина буде чекати тільки похвалу і не буде сприймати критику. Похвала за хорошу поведінку важлива, проте не менш важливо вказувати їй на неправильну поведінку і допомогти виправити її.
6. Покажіть дитині хороший приклад
Покажіть дитині приклад того, як керувати гнівом і контролювати свої емоції. Батьки самі повинні навчитися контролювати свій гнів, спілкуючись один з одним. Якщо батьки не можуть спілкуватися чемно, діти теж навряд чи навчаться цьому. Гарне спілкування - це мистецтво, і цьому треба вчитися.
Визнайте свою неправоту. Коли ви будете визнавати свої помилки, тим самим ви заслужите повагу своїх дітей і навчите дітей покірності. Батьки повинні навчитися вирішувати свої проблеми цивілізовано. Коли ви навчитеся цього, діти будуть брати з вас приклад і намагатися впоратися зі своїм гнівом без агресії і насильства.
7. Встановіть правила
Правила важливі для того, щоб дитина виросла дисциплінованою. Дуже важливо встановити дитині правила на випадок, коли вона злиться. Дитина повинна розуміти, що злитися - нормально. Але проявляти жорстокість або агресію неприпустимо. Тому вона повинна дотримуватися таких правил:
неприпустимо битися, кусатися, щипати або застосовувати насильство;
не можна кричати - щоб вирішити будь-яку проблему, всі розмовляють спокійно;
не можна обзиватися і говорити образливі речі;
ніколи не можна говорити відразу ж, як тільки з'являється почуття гніву. Дитина повинна відкласти розмови до того моменту, коли вона заспокоїться;
проблеми потрібно вирішувати, коли всі спокійні;
метою будь-якої суперечки має бути вирішення проблеми, а не доведення своєї правоти;
після спалаху гніву потрібно потиснути один одному руки і помиритися;
не потрібно постійно згадувати минуле.
Ви можете доповнити список правил на свій розсуд. Враховуйте при цьому поведінку дитини. Головне - переконатися, що і ви, і ваші діти дотримуєтеся цих правил, і будь-які їх порушення мають наслідки. Правила повинні бути однозначними, і з них не повинно бути винятків.
8. Знайдіть альтернативу
Якщо дитині не можна кричати і битися, коли вона відчуває гнів, то що вона повинна робити? Ось кілька альтернативних способів безпечно виплеснути свій гнів:
Використовуйте боксерську грушу. Побити грушу або подушку, щоб виплеснути гнів - нормально, бити людей - ні.
Запропонуйте дитині написати на аркуші паперу причину гніву і порвати його на дрібні шматочки.
Дихайте. Запропонуйте дитині робити глибокі вдихи і видихи щоразу, коли вона відчуває гнів. Можна виконати вправу «Подих дракона»: запропонуйте дитині вдихати через ніс і видихати через рот, ніби дракон дихає вогнем.
Відведіть дитину в спокійне місце, подалі від того, що викликає у неї гнів. Так дитина швидше заспокоїться.
Запропонуйте дитині намалювати свої емоції. Кольорові малюнки допоможуть дитині заспокоїти емоції і спрямувати гнів у творче русло.
Поцікавтеся у дитини, що її заспокоює. Використовуйте ці підказки кожен раз, коли ви бачите, що вона починає злитися.
Дотримуйтеся правила «Ранок вечора мудріший». Якщо ввечері у дитини виникла проблема, краще її обговорити на наступний ранок, коли всі будуть спокійні.
Будь-яка проблема має багато способів вирішення. Допоможіть дитині розібратися в причинах проблеми, трохи почекайте і поверніться до проблеми, коли вона заспокоїться.
Для дітей зʼявилися ілюстровані картки для виконання дихальних вправ
Для дітей розробили ілюстровані “дихальні картки”, які допоможуть дитині заспокоїтися, узяти під контроль тривогу та прояви стресу.
Картки створені сімейною й дитячою психологинею Світланою Ройз разом із ГО “Смарт освіта” за підтримки ЮНІСЕФ.Завантажитиїх можна за цим посиланням.
Набір складається з 14 карток. На кожній намальовані різноманітні обʼєкти, рухаючись контурами яких потрібно робити вдихи й видихи. Стрілки задають напрямок руху, а також мають підписи, що потрібно робити – вдих чи видих. Так пальцем дитина може обвести весь зображений предмет і заспокоїтися завдяки одночасному виконанню дихальних вправ із довгими або коротшими вдихами й видихами.
Картки можна використовуватидля дітей від 3-х роківі до будь якого віку. Вони можуть стати в пригоді батькам, вихователям, учителям, психологам, корекційним педагогам.
“Практикуючи ці вправи з дітьми, дорослим важливо пам’ятати: до семирічного віку всі процеси – “тілесні”. Тобто діти думають, рухаючись. Концентрація уваги, уміння зосередитися на уявному об’єкті поки лиш напрацьовуються. А ще вони не автоматизували лічбу, тож практики, в яких дитина має рахувати секунди тривання вдиху й видиху, можуть бути менш продуктивними, ніж хотілося б, відтак таких вправ тут немає”, – написано у вступі до карток.
Окрім того, виконання вправ допоможе дітям і дорослим, які мають проблеми з концентрацією уваги та зосередженням.
“Коли дитина одночасно робить дихальну практику, торкається паперу чи столу, коли пальчик відчуває стійку поверхню, око стежить за рухом, рух пов’язаний із кордонами малюнка, це одночасно задіює низку процесів, які допомагають стабілізуватися”, – наголошують у вступі.
Приклад картки:
