/Files/images/Слайд Ш6.jpg

Арт-терапевтична діяльність будується згідно усім принципам психотерапевтичної діяльності:

  • надання нових навчальних можливостей як на пізнавальному, так і на практичному рівні;
  • наповнення надією на позбавлення від страждань;
  • надання досвіду успішної діяльності;
  • подолання відчуття відчуженості;
  • пробудження яскравих емоцій.

Отже, арт-терапія є одним із сучасних напрямів психотерапії. Водночас вона має цілу низку переваг перед іншими психотерапевтичними напрямами.

Арт-терапія як засіб самовираження.

Зазвичай дорослі люди користуються вербальними (тобто “мовними”) каналами комунікації. Тоді як дітям не завжди вдається підібрати слова та точно висловити свої думки та почуття, а за допомогою образотворчої діяльності їм зробити це простіше, адже легше говорити від імені образу, а не самого себе. Важливим є бажання висловити свої переживання, знайти себе в цьому світі, одержати додаткові ресурси. У процесі роботи вивільняється накопичена напруга, знімаються наслідки стресових ситуацій, вирішуються конфлікти. Творчість є процесом, який нерозривно пов’язаний з поняттям задоволення. Тому арт-терапія дає високий позитивний емоційний заряд і є найбільш безболісним способом вирішення проблем.

Арт-терапія як метод зцілення.

Перш за все, зауважимо, що зцілення неодмінно зв’язано з духовною цілісністю, гармонією духа та тіла. Мистецтво є психотерапевтичним за своєю природою та сутністю, тому що воно займається проблемами пристосування «Я» людини до навколишньої реальності, сенсу існування цього «Я» або внутрішнім буттям людини . Символічна мова образотворчого мистецтва є найбільш адекватною для вираження несвідомого. Спираючись на трансцендентні властивості символів та власний творчий потенціал, людина здатна досягти самозцілення (йдеться про досягнення внутрішньої, психічної цілісності). Символічні образи містять в собі способи вирішення внутрішніх конфліктів особистості. Заняття арт-терапією є могутнім фактором розвитку особистості й необхідністю для виживання в світі, що постійно змінюється. Знайти творче (креативне) рішення – значить зробити те, що ще ніхто не робив. Іншими словами, креативність тісно зв’язана з адаптивністю. Кожна кризова ситуація (незалежно від того, зовнішня чи внутрішня це криза) є порушенням нормальної адаптивності. Слід також відмітити, що мистецтво, терапевтичне за своєю суттю, говорить тільки про почуття та переживання. Саме тому арт-терапія як метод апелює до внутрішніх сил людини, до її творчих можливостей.

Отже, арттерапія пов’язана із розкриттям творчих здібностей і сутнісного потенціалу людини, мобілізацією внутрішніх механізмів саморегуляції та зцілення. Таким чином, перевагами арт-терапії порівняно з іншими формами психотерапевтичної роботи є такі:

  • Арт-терапія не має обмежень у використанні, тому що кожна людина (незалежно від свого віку, культурного досвіду, соціального становища) може брати участь в арт-терапевтичній роботі. Арттерапія не вимагає яких-небудь здібностей до образотворчої діяльності чи художніх навичок.
  • Арт-терапія відносно проста в застосуванні, має багатство матеріалів, можливість використовуватися в сполученні з будь-якими іншими психотерапевтичними методами.
  • Арт-терапія як засіб невербального спілкування є особливо цінною для дітей, яким важко описати словами свої переживання.
  • Творча діяльність як могутній засіб зближення людей стає своєрідним “мостом” між спеціалістом та клієнтом або клієнтом та іншими людьми.
  • Арт-терапія є унікальною можливістю для дослідження особистості, власних несвідомих процесів.
  • Арт-терапія як засіб вільного самовираження та самопізнання має інсайт-орієнтований характер; надає можливість створити атмосферу довіри, високої толерантності, уваги до внутрішнього світу людини. Взаємодія з мистецтвом дає дитині можливість відчути свободу вирішувати, що створити.
  • Продукти творчості є об’єктивними свідченнями настроїв та думок дитини, що дозволяє використовувати їх для ретроспективної, динамічної оцінки стану, здійснення досліджень та аналізу.
  • Арт-терапія дає високий позитивний емоційний заряд, формує активну життєву позицію, упевненість в своїх силах, автономність і особисті границі. Арт-терапія як метод, заснований на мобілізації творчого потенціалу людини, внутрішніх механізмів саморегуляції та зцілення, відповідає фундаментальній потребі людини в самоактуалізації, тобто розкритті нових можливостей і ствердження свого індивідуальнонеповторного способу буття в світі.
  • Арт-терапевтична робота передбачає широкий вибір різноманітних образотворчих матеріалів.

Важливо враховувати, що вибір того чи іншого матеріалу може бути пов’язаний з особливостями стану дитини, а також з динамікою самого арт-терапевтичного процесу та може бути діагностичним.

Різні матеріали потрібно застосовувати для вирішення різного роду проблем. Так, відомо, що використання контрольованих матеріалів дозволяє, наприклад, навчитися керувати своїми емоціями, почуттями, переживаннями, страхами.

Гіперактивним дітям доцільно запропонувати матеріали, що потребують структурування діяльності, тонкої сенсо-моторної координації, самоконтролю роботи.

Тоді як закритим та емоційно замкненим, тривожним дітям корисно взаємодіяти з матеріалами, що потребують широких вільних рухів, що включають все тіло – фарби, великі пензлики, валики, аркуші великих форматів, малювання крейдою на дошці, підлозі, асфальті тощо.

Заняття арт-терапією сприяють розвитку творчого світосприймання дітей, художнього смаку, розвиває емоційну сферу дитини, здатність переживати й співпереживати, поважати й цінувати продукти власної творчості та працю інших, що може буди в нагоді в роботі з дітьми з особливими потребами.

Ще важливішим є те, що такі заняття дозволять й допоможуть дітям відреагувати негативні емоції, зняти сильну емоційну напругу, справитися з травматичними переживаннями та власними страхами (побоюваннями, жахами), налагодити контакт зі своїм тілом, сприятимуть формуванню позитивного «Я» - образу й самосприйняттю.

Кiлькiсть переглядiв: 94