Комунальний заклад "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 156 комбінованого типу Харківської міської ради"

ВИДИ ІГРАШОК

Тривала історія розвитку, багатоманітність іграшок за змістом, оформленням, призначенням, матеріалами, з яких вони виготовлені, є основою класифікацій їх за різними ознаками і критеріями. Наприклад, у своїй класифікації іграшок А. Макаренко послуговувався критерієм взаємозв'язку їх технологічної готовності з виховними, розвивальними можливостями, які виникають при використанні іграшок. Це дало підстави виокремити серед них такі три типи:

• готові іграшки (ляльки, машини та ін.), які ознайомлюють дитину з предметами навколишнього світу, розвивають уяву;
• напівготові іграшки (розрізні картинки, кубики, конструктори, розбірні моделі), що сприяють розвитку логічного мислення;
• іграшки-матеріал (пісок, глина, дерево, картон, папір), використання яких забезпечує творчу діяльність дитини.

З огляду на специфіку впливу різних типів іграшок на розвиток дитини А. Макаренко вважав необхідним комбінувати їх, використовуючи готові іграшки разом із саморобками, різними матеріалами.
Більш детальну класифікацію іграшок, яка ґрунтується на їх використанні у різних видах ігор, запропонувала російський педагог Євгенія Фльоріна (1889—1952). Ця класифікація охоплює:

• моторно-спортивні і тренувальні іграшки (м'яч, обруч, кеглі, пірамідки, мозаїка та ін.). Вони розвивають спритність, окомір, слух, зосередженість, винахідливість, увагу, підвищують моторну активність. Використовуючи їх, необхідно враховувати вікові особливості, сили дитини;
• сюжетні, іграшки-образи (люди, тварини, транспорт, меблі тощо). Сприяють розвитку сюжетно-рольових ігор, розширенню й уточненню уявлень, соціального досвіду дитини. Найважливіша, найдавніша і найпопулярніша серед них лялька. Особливе значення її у житті та грі дитини зумовлене тим, що вона зображує людину. Використовуючи її у грі, діти відображають життя, діяльність, стосунки людей;
• творчо-трудові іграшки (напівфабрикати, з яких дитина створює образ і потім грається). До них належать різноманітні будівельні матеріали, конструктори, розбірні моделі. Особливість використання їх полягає у необхідності дитини перед початком гри звести споруду. Це розвиває конструкторські здібності, сприяє трудовому вихованню;
• технічні іграшки. Вони ознайомлюють дитину з технікою, формують уявлення про неї, розвивають творчість, винахідливість. їм властиві умовність, відтворення загальних функцій машин і механізмів, здатність імітувати у грі основні функції предмета.Технічні іграшки можуть бути сюжетними (ознайомлюють дітей із зовнішнім виглядом технічних предметів: підйомний кран, транспортер тощо); такими, що демонструють дію фізичних законів, процеси (іграшкові фотоапарати, калейдоскопи, моделі літаків тощо), що передбачають дитяче конструювання і технічне винахідництво (конструктори, будівельні матеріали, напівфабрикати);
• настільні ігри. Спрямовані вони на вирішення різноманітних дидактичних завдань: розвиток кмітливості, винахідливості, уваги, швидкого орієнтування у формі, кольорі, розмірі, логічного мислення. До них належать парні картинки, лото, шашки, шахи, ігри-подорожі тощо;
• веселі іграшки. Будучи заснованими на принципі несподіваності, вони призначені для забави, розваги, їх не можна використовувати у будь-якій грі. Такі іграшки радують дітей несподіваними рухами, звучанням: зайчик, що стрибає; клоун, який перевертається на драбинці; соловейко, що співає, та ін. До них належить багато народних іграшок;
• музичні іграшки (пташки, що співають, брязкальця, цимбали, ксилофони та ін.). Розважаючи дітей, вони одночасно розвивають музичний слух;
• театральні іграшки (персонажі тіньового і лялькового театрів, набори для ігор-драматизацій, іграшкові прикраси тощо). Призначені здебільшого для дітей старшого дошкільного віку, збагачують художнє сприймання, підводять дітей до театральної гри.

Класифікують іграшки за:

• станом готовності (готові, збірно-розбірні, заготовки і напівфабрикати для іграшок-саморобок, набори різних матеріалів для створення іграшок-саморобок);
• видом сировини (дерев'яні, пластмасові, металічні, з тканин, гумові, з паперу і картону, з кераміки, порцеляни і фаянсу, з деревних матеріалів, пап'є-маше, з нових синтетичних матеріалів);
• розміром (дрібні — від 3 до 10 см, середні — від 10 до 50 см, великогабаритні — відповідно до росту дитини в різні вікові періоди);
• функціональними властивостями (прості, без рухливих деталей, з рухливими деталями, механічні, у т. ч. із заводними та інерційними механізмами); гідравлічні; пневматичні; магнітні; електрифіковані, зокрема електротехнічні, електромеханічні, радіофіковані, на електронній елементній основі; електронні (на комп'ютерній основі); набори іграшок або деталей, пов'язаних між собою за призначенням або функціональною ознакою; ігрові комплекти, поєднані спільною темою;
• художньо-образним вирішенням (реалістичні, умовні, конструктивні).

Популярності у світі нині набули конструктори нового покоління датської фірми LEGO, елементи яких дають змогу створювати велику кількість комбінацій різними способами.
У виховному процесі іграшка має бути представлена у всій багатоманітності, а її використання слід пов'язувати з віком дітей, завданнями виховної роботи, індивідуальними особливостями дошкільників.

ВИМОГИ ДО ІГРАШОК

Головне призначення іграшок полягає у виявленні і розвитку творчих здібностей дітей, які, за словами Дж. Локка, повинні самі винаходити іграшки. Крім того, іграшка мусить мати ігрову динаміку, бути максимально дійовою, оборотною, щоб з нею можна було активно діяти, розігрувати свою роль, щоб вона спонукала до відтворення всіх відомих дошкільнику дій і відносин, що характеризують цю роль. Також іграшки мають бути педагогічно доцільними, художньо досконалими, відповідати гігієнічним вимогам (бути такими, щоб їх можна було мити, фарбувати безпечною фарбою, дезинфікувати). У кожному віці дитині потрібні різноманітні за тематикою і призначенням іграшки.
Іграшка є своєрідним морально-етичним еталоном явищ соціальної дійсності, що допомагає дитині прилучитись до надбань культури людства.
Як засіб виховання вона повинна бути системною (серії, набори, комплекти іграшок для дітей різного віку), всебічною (усіх необхідних для всебічного розвитку видів), функціональною (враховувати вікові зміни у діяльності дитини), динамічною (рухливість частин, дієвість механізмів тощо).
Чим більше можливостей для різноманітних дій передбачає іграшка, тим вона цікавіша для дитини, тим сильніше її виховне значення. Іграшка не може мати зафіксованої пози, бо діти не люблять іграшок нерухомих, яких вони не можуть змінити за своєю фантазією. Найкращою іграшкою для дошкільника є та, яку можна змусити якнайрізноманітніше змінюватися.
Іграшка дарує радість дітям можливістю активно, самостійно діяти, комбінувати, винаходити. Цим спричинені вимоги до її художнього оформлення: як і все предметне середовище, іграшку необхідно створювати за законами краси, дбаючи про її яскравість, привабливість. Особливо це стосується іграшок для дітей молодшого дошкільного віку. Оформлення кожного виду іграшки залежить від її змісту, призначення, матеріалів.

Добір іграшок повинен враховувати вікові закономірності розвитку ігрової діяльності дітей. Знаючи процес розвитку ігрової діяльності, враховуючи індивідуальні особливості розвитку дитини і виховні завдання, можна добирати іграшки для своєчасного формування і вдосконалення психічних процесів, розвитку здібностей, формування різних видів діяльності і тим самим сприяти розвитку дошкільника. При цьому іграшки повинні дещо випереджати за своїми функціональними можливостями досягнутий дитиною рівень розвитку.
Для молодших дошкільників іграшка є джерелом накопичення чуттєвого досвіду, передбачає використання не тільки за прямим призначенням. Тому дітям краще давати придатні для різноманітного використання іграшки: ляльки (хлопчики і дівчатка), тварини тощо.
На цьому етапі розвитку гри дітям потрібні не набори іграшок (посуду, меблів та ін.), а велика їх кількість, яким вони могли б надавати різноманітного змісту, використовувати їх у дії (автомобіль, трактор, лялька, стіл, коляска, ліжко тощо). У грі з відомими предметами у звичній ситуації (наприклад, лялька у ліжку, за столом) дошкільники легко розвивають сюжет, розігрують ролі. Іграшки, що зображують конкретний предмет, використовують у грі лише за наявності у дітей уявлень про нього, його призначення, способи використання.
Напівготова іграшка (розрізні картинки, кубики, конструктор та ін.) сприяє вирішенню найпростіших розумових завдань. У молодшому дошкільному віці використовують лише найпростіші її варіанти — кубики, цеглинки, елементарні будівельні набори. Маленька дитина здатна простежити логічний зв'язок між двома-трьома елементами. Тому поділені на 6—8 частин картинки, кубики з'єднати у ціле малюкам важко, оскільки вони ще не бачать зв'язку однієї частини з іншою.
У середньому дошкільному віці дитина свідомо використовує іграшку за своїм задумом. У старших групах доцільно комплектувати іграшки за темами (для гри у подорож, магазин, школу тощо). Комплекти, що складаються з найнеобхідніших іграшок, дають змогу дітям швидко розгорнути гру, підібрати додаткові матеріали. Такі набори вихователям слід створювати спільно з дошкільниками, а не надавати їх готовими. Дітей старшого дошкільного віку необхідно забезпечувати різноманітним матеріалом для виготовлення іграшок-саморобок відповідно до їхніх задумів.
Старші дошкільники цікавляться настільно-друкованими іграми, створеними за принципом розрізних картинок. Вони вимагають від дитини зосередженості, сприяють розвитку її мислення, уваги, уяви. Особливо популярні так звані пазли (англ. puzzle — гра на витримку). Елементів картинок у цих іграх буває від 32 до 250.
Останнім часом на хвилях бурхливого розвитку ігрової індустрії створено багато нових різновидів іграшок. Популярності набули електронні іграшки з програмованими принципами дії, комп'ютерно-ігрові комплекси, віртуальні іграшки. їх вплив на психіку дитини, виховний ефект, педагогічні, гігієнічні умови використання у вихованні дошкільників мало досліджені.
Вихователю потрібно спрямовувати роботу з батьками на відбір таких іграшок для дітей, які відповідають їх віку, індивідуальному розвитку, пізнавальним інтересам і мають виховну цінність.

Развивающее значение игр

Играя с детьми, мы выполняем сразу несколько функций: развитие, обучение общение и просто делаем детей счастливее, а значит здоровее. Применительно к дошкольникам (в возрасте от трёх до шести-семи лет) следует говорить о развивающих занятиях, поскольку определяющим видом деятельности детей этой возрастной группы является не учение, а игра. Поэтому смысл развивающих занятий состоит не в том, чтобы дать знания, а в том, чтобы продвинуть ребенка вперед, совершенствуя его физическое, функциональное и психическое развитие (в соответствии с нижерассмотренными сферами).
Двигательная сфера - Развитие основных двигательных навыков: бега, прыжков, бросания и ловли мяча и т.п.

Мотивационная сфера - Развитие интереса к новому, к познанию окружающего мира.

Познавательная сфера - Развитие внимания, восприятия, памяти, мышления, воображения, речи.

Волевая сфера - Развитие произвольного поведения: способности к преодолению трудностей и сдерживанию импульсивности.

Эмоциональная сфера - Развитие социальных эмоций: сочувствия и сопереживания.

Личностная и социальная сферы - Развитие способности к позитивному взаимодействию в коллективе и обучение коммуникативным навыкам.

Развивающими играми желательно заниматься каждый день по 15-20 минут.

Рекомендации по проведению игр:

- Поощряйте творческую инициативу ребенка. Ни в коем случае не ругайте за ошибки, не насмехайтесь даже "над самыми нелепыми попытками решения. Стоит только один раз поругать малыша за неправильные действия, и он может больше не захотеть играть в эту игру. Особенно тяжело воспринимают замечания тонкие, чувствительные натуры. Даже если действия ребенка не удачные, найдите что-нибудь, за что можно похвалить (за необычность решения, за чувство юмора, за смелость или изобретательность, за старание и аккуратность).

- Обязательно нужно говорить ребенку, что он умный, способный. Стараться и не захваливать, давать и критическую оценку, но всегда начинать с похвалы: "Ты действовал очень хорошо, но пока у тебя еще не все получилось правильно. В следующий раз ты сможешь выполнить задания еще лучше, чем сейчас". Необходимость обще6й положительной оценки вызвана тем, что в 4-5 лет дети не могут отделить оценку за выполненное задание от оценки себя в целом. Слова "Ты сделал это плохо" дети воспринимают как "ты плохой" и истолковывают как проявление отрицательного отношения к себе со стороны взрослых.

- Не спешите подсказывать. Старайтесь чтобы ребенок находил правильный ответ хоть и с вашей помощью, но все же самостоятельною. Правильный ответ сообщите, только если все другие возможности исчерпаны. Правильный ответ объясните, чтобы ребенок понял.

- Учите ребенка доказывать правильность своего ответа, отстаивать свою точку зрения. это в свою очередь закрепляет его уверенность в себе, в своих силах; даже если ответ не правильный всегда нужно спросить "Почему ты так считаешь?"

- Старайтесь предупреждать возникновение негативных эмоций в процессе игры. Если Вы заметили, что ребенок все больше отвлекается от игры, чаще допускает ошибки, начинает разговаривать на другие темы, значит он устал. Не стоит ждать, когда ребенок скажет: "Мне уже надоело играть". Необходимо немного раньше переключить внимание ребенка на другое интересное занятие.

- Игры должны вызывать положительные эмоции, тогда у ребенка будет формироваться стойкая позитивная мотивация к умственной деятельности.

- Избегайте принуждения. Принуждение способствует возникновению у ребенка страха перед возможным наказанием. Такая ситуация приводит к порождению отрицательных эмоций и формирует негативное отношение к любой умственной деятельности, в том числе и учебной.

Младший дошкольный возраст - это период, когда нужно подготовить ребенка к восприятию обучающего материала. А именно, развивать познавательные процессы (внимание, восприятие, память, мышление, воображение), которые помогут обеспечить успешное овладение учебной программой.

1. Ігри на розвиток відчуттів та сприймань у дітей раннього віку .

Гра «Посади метелика на квітку»

Мета : Учити дітей уважно розглядати предмети , поріднювати їх за двома однорідними ознаками . формувати передумови усвідомленого сприймання .

Обладнання : аркуш паперу зеленого кольору із зображенням 12 квіток однакової форми , двох розмірів (6 великих і 6 маленьких ) і шести кольорів (по одній великій і маленькій квітці одного кольору ) – червоного , оранжевого , жовтого , синього , фіолетового , білого ; 12 контурних метеликів однакової форми

Хід гри.

Вихователь: подивіться на цей квітник . Якого кольору ця квітка? А ця? Вона велика чи мала ? Покажіть ці квітки такого самого розміру . А тепер послухайте вірш ( Читає вірш Н. Забіли .)

- Я біжу ,біжу по гаю , я метелика впіймаю

- А метелик не схотів , геть від мене полетів.

- Полетів він на лужок ,заховався між квіток .

- До нашого лужка теж прилетіли метелики . Тож допоможемо їм заховатися . Для цього треба знайти квітку для кожного метелика , таку саму за кольором та величиною , як він сам , і посадити метелика на неї . Подивіться на цього метелика .А тепер знайдіть таку саму квітку .Дивіться : квітка велика , і метелик ,теж великий ;квітка синя, і метелик також .Якщо посадити його на цю квітку , він буде зовсім непомітний.

Дидактична гра « Добери таку саму»

Дидактичне завдання: вчити добирати й накладати геометричні фігури різних кольорів на відповідні місця.

Дидактичний матеріал: на картці намальовано два квадрати двох кольорів і два кола ( так само різних кольорів). Відповідні геометричні фігури лежать окремо . Кількість фігур на картці поступово збільшується.

Дидактична гра « М’який – твердий».

Вихователь говорить: « Жив собі котик. Звали його Пушок. Ось він який. ( Показує дитині іграшку.) Біленький, пухнастий, м’якенький, лагідний – торкнися. Привітайся з ним. Він любить гратися лише з усім м’яким. Ану дамо котикові лише те, що м’яке».

Дає дитині в руку камінчик, вату, кубик, хутро, вона визначає на дотик м’який предмет і дає його котикові. Повторює за дорослим слова: твердий, м’який, пухнастий тощо.

Розвивальна гра «Збери квітку».

Мета: вчити дітей добирати прищіпки за кольором ; закріпити назву кольорів; розвивати дрібну моторику рук ,увагу зорову пам’ять; виховувати вміння доводити розпочату справу до кінця,старанність .

Обладнання: площинна модель квітки, прищіпки 1- 4 кольорів.

Хід гри :Вихователь пропонує дітям послухати вірш :

• Виросли в саду квітки ,
• Розпустили пелюстки ,
• Вітерець їх розгойдав
• Пелюстки всі позривав.

Педагог пропонує дітям допомогти квіточці, прикрасити її пелюстками відповідного кольору (відповідно до кольору серединки )

Дидактична гра : «Іграшковий магазин».

Мета : учити дітей використовувати у своєму мовленні ввічливі слова; називати іграшки , якими вони граються ; розвивати пам’ять , мовлення ,уяву ; виховувати бережливе ставлення до іграшок.

Матеріал : різноманітні іграшки .

Хід гри :Вихователь запрошує дітей до магазину з іграшками. На столі роставлені іграшки. діти по черзі приходять до магазину , вітаються , називають іграшку яку бажають придбати ,дякують вихователеві- продавцеві

Дидактична гра : «Прикрасимо ляльці плаття»

Мета : закріпити вміння дітей відтворювати зображене за прикладом ; розвивати зорову пам’ять ,увагу ,дрібну моторику ; виховувати естетичний смак .

Обладнання: лялька – зразок ,шаблон ляльки та деталі візерунку різної форми та кольору .

Хід гри :

- Добрий день, малята! До нас завітала в гості лялька . Роздивіться ,яке в неї вбрання ( діти уважно роздивляються )

- А ось поряд – сумна лялька . щоб вона не сумувала , давайте їй прикрасимо плаття .( Вихователь пропонує прикрасити плаття таким же візерунком, як і в першої ляльки .)

Дидактична гра «Півник»

Мета : закріпити назви кольорів ; вчити викладати смужки в певному порядку ; розвивати зорове сприйняття , дрібну моторику рук ; виховувати доброзичливість , любов до тварин .

Обладнання : малюнок півника ,різнокольорові смужки паперу ,пір’я

Хід гри :Вихователь показує дітям півника ,який загубив пір’їнки з хвоста.Пропонує дітям допомогти півникові знайти його пір’ячко.

• Півник по двору ходив ,
• Своє пір’ячко загубив.
• Ти , малече, поспіши
• І йому допоможи.

Дидактична гра « Добери за кольором»

Мета : вправляти дітей у диференціації предметів за кольором; закріпити назви кольорів ; розвивати орієнтацію у просторі; виховувати бажання грати .

Матеріал: паперові смужки, на яких зображені 2-3 предмети одного кольору та пусте віконце ;картки із зображенням предметів різних кольорів .

Хід гри : Вихователь читає вірш .

• Ось стоять предмети в ряд
• І до себе звуть малят –
• Подивися на нас ти
• І товариша знайди !

Вихователь пропонує поміркувати ,якого ж товариша загубили предмети, і знайти його ,повернувши у вільне віконце .

2. Как научить ребенка играть самостоятельно?

В развитии ребенка игра играет важное место. В игре вырабатываются нормы поведения, развиваются коммуникативные и физические навыки, мышление и речь. Само по себе это не происходит, а только при участии взрослых. Родители учат детей играть с игрушками, а во время игры с другими детьми учат отстаивать свои интересы, уважать партнера, меняться и договариваться. Не сразу появляются эти навыки. Дети к 4 или 5 годам уже умеют играть самостоятельно. Родители показывают, как много чего интересного можно получить, играя в игру. И ребенок этому учится. Как научить ребенка играть самостоятельно, узнаем из этой публикации.