.jpg)
.jpg)
КИЦИНА АБЕТКА
А
«Ах, сказала киця зранку. –
Що робити по сніданку?
До Андрійка я піду,
Погуляю з ним в саду».
Б
Бігла киця вздовж доріжки,
Забруднила свої ніжки:
«Я помию ніжки й носа
І ходить не буду боса».
В
Влізла киця на віконце
Та пригрілася на сонці,
Розляглася, наче спить,
І тихенько муркотить.
Г
На гітарі киця грає,
Дуже голосно співає.
Та ніхто її не слуха,
Тільки затуляють вуха.
Ґ
На паркані сидить Ґава,
Дуже хитра і цікава,
Каже: «Кицю моя мила,
Що ти у льоху робила?
Д
В діжку свіжої водиці
Носить киця із криниці.
Заходилася зрання,
Бо сьогодні день прання.
Е
«Ех! – сказав Сірко сердито.
Буде тебе, кицю, бито.
Ти навіщо з’їла сало?
Молока тобі замало?»
Є
Мурчик – друг у киці є.
Дуже пізно він встає.
Цілу ніч гуляв по даху
І втомився, бідолаха.
Ж
Жовтий соняшник в городі
Нашій киці став в пригоді.
Наче парасолька, він
Робить затишок та тінь.
З
Зайчик сонячний яскравий
Кицю дуже зацікавив.
Треба зайчика спіймати,
Щоб на зуб покуштувати.
И
Киця дивиться в вікно:
Кури дзьобають зерно,
Півник поруч походжає
Та курчаток доглядає.
І
Іра по гриби пішла,
Іра кошик узяла.
Люди добрі! Подивіться –
Тут у кошику спить киця!
Ї
Киця любить пригощати
І запрошує до хати
Свого друга Їжачка:
«Випий, - каже, - молочка».
Й
Йогурт дуже всім смакує.
Киця йогуртом ласує,
Запашним таким й смачним
Не поділиться ні з ким.
К
Киця любить танцювати,
Гарні сукні одягати,
І червоні чобітки,
Й з візерунками хустки.
Л
Песик Лайчик розказав,
Як він злодія спіймав.
Киця дуже налякалась,
В будці Зайчика сховалась
М
Мишка їла киці сир.
Мишку вигнали на двір.
«Не чіпай, - сказала киця, -
Сир мені ще знадобиться».
Н
Заховалась мишка в нірку
(там у стінці була дірка).
Бідолашная, боїться,
Щоб її не з’їла киця.
О
Наша киця мружить очі,
Нагулялась, спати хоче,
Та спочатку треба вмитись,
Потім ковдрою накритись.
П
Півник каже: - Постривай!
Ти зі мною заспівай.
- Ні, не хочу я співати,
Я на піч полізу спати.
Р
Рибку Мурчик упіймав,
Нашу кицю пригощав.
Киця лапки враз помила
І смачненьку рибку з’їла.
С
Щоб не змокнуть під дощем,
Сіла киця під кущем.
Бач, не любить киця воду,
Бо вода псує їй вроду.
Т
Ой, ласуня киця наша,
Дуже любить манну кашу.
І тарілочку до дна
Добре вилиже вона.
У
Киця щітку ухопила,
Бореться з сміттям та пилом.
Прибере у хаті чисто
і замісить в діжі тісто.
Ф
В киці гарна тепла шкурка,
А яка струнка фігурка!
З манікюром пазурі,
Киця краща у дворі!
Х
Виліз з яблука хробак.
І сказав він киці так:
«Я поводжусь дуже чемно.
Не турбуй мене даремно».
Ц
Сіла киця край вікна,
Дивиться на цвіркуна.
Він на скрипочці їй грав,
Нашу кицю розважав.
Ч
Наш знайомий Мурчик – кіт
Чеше лапкою живіт.
Він збентежений був трішки,
Бо йому наснилась мишка.
Ш
Шпак на дерево злетів,
З’їсти гусінь захотів.
Не помітив там кота –
Втратив пір’ячко з хвоста.
Щ
Щур із кицею не дружить,
Він її боїться дуже.
Якщо киця у дворі,
Щур сидить в своїй норі.
Ь
Кінь сказав: «Сідаймо-но, кицю,
Відвезу тебе в крамницю.
Купиш там собі люстерко,
А мені – смачну цукерку».
Ю
Киця юшки наварила,
В гості друзів запросила.
Юшечка така смачна.
До вподоби всім вона.
Я
У корівки в яслах жом.
Киця підійшла з відром:
«Я наллю тобі води,
Покажи мені куди».
АБЕТКА У ЗАГАДКАХ
А
- Я ж не звір, а просто риба,
Хоч зубів у пащі тьма.
В мене є єдина хиба –
Друзів з малечку нема!
(Акула)
Б
Бубонять буркотуни:
- Змокли капці і штани!
Доки греблю ми гатили –
Хвіст і лапи промочили.
(Бобри)
В оркестрі поважають,
То б’ють мене, як грають.
(Барабан)
Взимку повненько горіхів,
В лісі любить вона жити.
Відгадайте, хто це діти?
(Білка)
В
В лісі чути: - Гайда в сніжки!
А з барлогу клишоніжка:
- Я без меду і малини
Тепле ліжко не покину!
(Ведмедик)
Влітку медом ласував,
Досхочу малини мав.
А як впав глибокий сніг,
Позіхнув і спати ліг…
(Ведмідь)
Прийшов хтось,
Узяв щось,
Пішов би за ним –
Та не знаю за ким.
(Вітер)
Хто в гарячий день
На лузі
Випасається
В кожусі?
(Вівця)
Г
Стоїть хлопчик
Під пеньком,
Накрив голову
Брильком.
(Гриб)
- Гей, шикуйсь! В політ готові?
Кроком руш, птахи військові!
Наші предки, щоб ви знали,
Давній Рим урятували!
(Гуси)
Є шапка – нема голови,
Є нога – нема черевика.
(Гриб)
Ґ
Завітайте до крамнички!
Персні, ґудзики і стрічки –
Пропонує всім оздоби
Господиня довгодзьоба.
(Ґава)
Кинула шишку на мене зозуля,
В мене на лобі з’явилася…
(Ґуля)
Д
Дуб зітхає: - Хробаки
Продірявили боки!
Рятівник: - За мить лечу,
Тільки дзьоба наточу!
(Дятел)
Хто на дереві над нами
Прибиває щось гвіздками?
Наполегливо працює,
Хоч нічого не майструє.
(Дятел)
Диво-дім,
Диво – дім,
Скільки іграшок у нім!
Скільки в ньому дошкільнят –
І дівчаток, і хлоп’ят!
Звідси в школу залюбки
Підуть старші малюки.
Гарний дім у діток.
Дім цей зветься…
(Дитсадок)
Сидить півень на вербі,
Спустив крила до землі.
(Дощ)
Е
Не метелик і не пташка –
Здогадатися не важко.
Легкокрилі чародії
У казках живуть і мріях.
(Ельф)
Будувати помагає
Довгу греблю і завод.
Як він зветься – відгадай-но!
… Так, звичайно!
(Екскаватор)
Ухопився за дріт,
Покотився у світ,
Потяг близняток
Цілий десяток.
(Електровоз)
Є
Смужка темна, хвіст пухнатий,
Любить їжу полоскати
Перед тим, як з’їсти має.
Ну і хто його впізнає?
(Єнот)
На ставку, на мілині
Чепурун проводить дні –
Рушнички та сорочки
Він полоще залюбки.
(Єнот)
Ж
Під лататтям, що на річці,
Причаїлися мисливці.
В них зелені кожушки,
Замість зброї – язики!
(Жабки)
Під водою ця тваринка
Плаває, немов рибинка,
А на березі – ти ба! –
Жвавим м’ячиком стриба.
Це не рак, не красеня,
А зелене…
(Жабеня)
У зеленому жакеті
Галасує в очереті.
Хоч і плавати мастак,
І не риба, і не рак.
(Жаба)
З
В полі, в лісі, навкруги,
Скрізь у мене вороги.
Часом лізу я у шкоду,
Їм капусту на городах.
(Заєць)
Сіла пташка на дубку,
Завела своє: ку-ку!
Стрепенувся їжачок,
І зайці, й козулі:
Всіх збудив той голосок –
Пісенька…
(Зозулі)
Птаха бідкалась строката:
- Кажуть, я погана мати,
Поки з ґавами сварилась –
Пташеняток розгубила!
И
Загадку має
Ця буква казкова:
Не починає
Жодного слова!
(Буква И)
І
Розпустив бундючний птах
Зозулясте пір’я,
Та Івась здолає страх –
Вийде на подвір’я!
(Індик)
Надується, напужиться,
Почне лепетати,
Цікаво белькотати..
(Індик)
Ї
Поспіша мандрівничок,
Кожушинка на бочок.
Діточкам несе гостинці –
Гриб та яблучко на спинці.
(Їжак)
Котиться клубочок
Зовсім без ниточок.
Замість ниточок
Триста голочок.
(Їжак)
Й
Жвавий кравчик із луски
Шиє сукні й піджаки.
Мовить лящ: - Кравець блискучий,
Тільки надто вже колючий!
(Йорж)
Живе вона в морі синім,
Та не тюлень і не морж.
Я підкажу вам – це рибина.
Ну, а звуть цю рибу…
(Йорж)
К
Сидить баба серед літа
У сто сорочок одіта.
(Капуста)
-Киць-киць-киць! –
Біжить вусате
Молочка покуштувати.
-Ціп-ціп-ціп! – малі спішать,
Щоб зерняток поклювати.
-Кось-кось-кось! – і коло мене
Їсть гніде траву зелену.
Хто вони? Кого я звав?
Мабуть, кожен відгадав.
(Котеня, курчата, коник)
В капелюшку і в намисті
Йде молочниця плямиста:
- Дітки, гайда-но гуртом
Пригощатись молоком!
(Корова)
Л
Летів гість
З дальніх міст –
На все небо
Білий хвіст.
(Літак)
Танцюристка мружить очі,
Хутро пестячи руде:
- В парі з півником я хочу
Станцювати па-де-де!
(Лисиця)
В синім небі путь моя,
Швидше всіх літаю я.
Маю крила, хоч не птах,
Люди звуть мене…
(Літак)
Які ноги заввишки,
Такий ніс завдовжки,
Хату на хаті має,
Жабам рахунок має.
(Лелека)
М
Сидить дівчина в коморі,
А коса її надворі.
(Морква)
На квітку квітка сіла,
Знялась… і полетіла.
(Метелик)
Ніч…Злодюжки довгохвості
До комори ходять в гості.
Хвать торбинку із зерном –
І в шпаринку шасть бігом.
(Миші)
Н
Він говорить гонорово:
- Я не бик і не корова!
Ті на лобі роги носять,
А у мене ріг на носі!
(Носоріг)
Махнула птиця крилом –
Закрила півсвіту чорним рядном.
(Ніч)
Простелений кожушок,
Розсипаний горошок
Ще й хліба окраєць.
(Небо, зірки, місяць)
О
Що у нашому городі
Стає першим у пригоді?
Виростає щодоби,
Як у лісі ті гриби?
(Огірок)
Від повітряних атак
Цих смугастих розбишак
Не бороняться кийком –
Ліпше пригостіть медком!
(Оси)
Довгі палички,
Кругленькі –
Сині, жовті,
Червоненькі,
На папері походили,
Кольори свої лишили…
Звуться палички оці
Кольорові…
(Олівці)
П
Восьминогий ткачик
В нірці ледь не плаче:
- Ткав я ковдру при свічках,
Розстелив на вітті.
Вранці глянув – на гілках
Лиш одне лахміття!
(Павук)
Не князівської породи,
А ходить в короні,
Не їздить, а зі шпорами,
Не сторож, а рано будить.
(Півень)
Згорнеш – клинець,
Розгорнеш – млинець.
(Парасолька)
Іде лісом – не шелестить.
Іде водою – Не плюскотить.
(Проміння сонця)
Р
У воді живуть вони –
Заповзяті мовчуни.
Мовчки плавають до школи,
На базар, в кіно чи цирк –
Не ведуть розмов ніколи,
Хоч би що – анічичирк!
(Риби)
Не козлик, а рогатий,
Повільний, вайлуватий.
На собі він носить дім
І ховається у нім.
(Равлик)
Швець – не швець,
Кравець – не кравець,
Тримає в роті щетину,
А в руках – ножиці.
(Рак)
С
Через луки, в темний гай
Ледь повзе Непоспішай.
Але ж він не винний,
Що такий повільний!
(Слимак)
Хлопець Мартин
Похилився через тин.
А дівчинка Гапка:
- В тебе гарна шапка!
Ще й жовта китиця
Проти сонця світиться.
Як прилетять горобці,
Буде тобі, як вівці
Від сірого вовка.
Що це за примовка?
(Соняшник)
Уночі гуляє,
А вдень спочиває,
Має круглі очі,
Бачить серед ночі.
(Сова)
Т
Я лечу, тримаючь за дріт,
Не заблукаю – знаю я слід.
(Тролейбус)
На столі, в таємній скрині,
Мерехтить віконце синє.
У віконці щохвилини
Все нові й нові картини.
(Телевізор)
Лісова смугаста кішка
Має мрію віддавна:
_ Так хотілося б хоч трішки
Скуштувати кавуна!
(Тигр)
У
Немов мотузка гумова,
Блискучий і міцний,
Повзе довгань задумливо:
- Далекий родич мій –
Казковий грізний змій!
(Удав)
Він лежить, не ворухнеться,
Схожим на канат здається.
Небезпечний змій, згадав?
Називається…
(Удав)
Ф
Тільки гляне пильним оком,
Намалює прямо, збоку –
Речі, дерева, малят,
Майстер – …
(Фотоапарат)
- Гей, качки, мерщій сюди,
Що за красень у воді?
Сам рожевий і стрункий,
А погляньте – дзьоб який!
- Га-га-га! – кричить гусак. –
Не впізнав себе, дивак!
(Фламінго)
Х
На зеленому – зелений,
На червоному – рудий…
Успіх мав би він шалений
На арені цирковій.
(Хамелеон)
З небокраю, з-за діброви,
Вийшли воли чорноброві,
Принесли водиці жбан,
Полили колгоспний лан.
(Хмари)
Ц
Їде пані в золотім жупані.
Хоч жупан той латка на латці,
Та приймають в кожній хатці.
(Цибуля)
День і ніч сюрчать у кузні
Цокотунчики малі.
Чути в полі, чути в лузі,
Як працюють ковалі.
(Цвіркуни)
Сидять злюки на грядці,
Мають латку на латці,
Мають свиту на свиті,
Ще й землею укриті.
(Цибулини)
Ч
Ох і дивна ж ця тваринка!
На собі несе хатинку,
Голова, чотири ніжки,
Зверху стеля, знизу – ліжко.
(Черепаха)
Навесні зацвіла білим цвітом,
А в жнива – червоним плодом.
(Черешня)
Кістяну сорочку маю
І ніколи не знімаю, -
У сорочку-костомаху
Я ховаюся від страху.
(Черепаха)
Ш
На черешні дім і сцена –
Над жердинкою дашок.
Там живе відомий тенор,
Він співати вчить пташок.
(Шпак)
Перший я приніс весну,
Розбудив усіх від сну,
Заспіваю під вікном,
Люди звуть мне…
(Шпаком)
Щ
- Ти куди прямуєш зрання?
Спить під кригою ставок!
- Я пливу на полювання:
Хто рибалку у змаганні
Першим схопить на гачок!
(Щука)
Упіймав Івасик рибу,
А витягнути - мука!
Бо сердита і велика
На гачок зловилась…
(Щука)
Ь
Далі літера німа,
В неї голосу нема,
Та про її м’який характер
Лине слава недарма
(М’який знак)
Буква Р перевернулась.
Яким знаком обернулась?
(М’який знак)
Ю
Будить сонце, землю й хмари
На зорі малий поштарик.
Влітку старанно щоднини
Він виспівує новини:
- Годі спати, прокидайтесь,
Сонце сходить життєдайне!
(Юрок)
Хто морзянку знає вправно
І морську вивчає справу?
Найсправніший він моряк,
Не загубиться в морях.
(Юнга)
Я
Прудко бігає в пустелі,
Вежу, мур, паркан і скелю
Подолати зможе враз
Цей строкатий скелелаз.
(Ящірка)
У святковому залі
Стоїть як картинка,
Весела, зелена,
Красуня…
(Ялинка)
Хто хвіст залишає,
Коли від ворога тікає?
(Ящірка)
’
Це не літера, а знак –
Не поставиш абияк!
З ким у нього дружба є?
Тільки з Ю, Я, Ї, та Є!
(Апостроф)
ЗВЕРИНАЯ АЗБУКА
А
На высоком дереве
Аист жил, как в тереме.
Из ветвей гнездо сложил,
Мягким пухом уложил.
Аистята в нем растут,
Песни весело поют.
Громкий голос у птенцов,
Двух веселых удальцов.
Б
В Арктике замерз немножко.
За торосами – дорожка.
Белые медведи ходят
И на льдину рыбу носят.
Небо ярко засверкало,
Разноцветным сразу стало.
Север радугой играет,
Высоко она сияет.
* * *
Барсучки в норе лежали,
Перед сном вдвоем зевали.
Бабушка читала сказки –
Малыши закрыли глазки.
* * *
Белка прыгала-скакала,
Белые грибы искала.
Сушит полную корзину,
Запасается на зиму.
В
Воробей у родника
Ловит клювом червяка.
Испугался паучок –
В паутину и молчок.
* * *
День и ночь по лесу рыщет,
День и ночь добычу ищет.
Ходит-бродит волк молчком,
Уши серые торчком.
Г
Ничего, что барышня
С виду неказиста,
Станет яркой бабочкой
Гусеница быстро.
* * *
Сел глухарь на ветку ели,
Разлились по лесу трели.
Будто веер, хвост раскрылся,
Красотой глухарь хвалился.
Д
Дятел – врач лесного царства,
Дятел лечит без лекарства.
* * *
Зверей различных дикобраз
Пугал иголками не раз.
Но хоть и грозен наш драчун,
Как мышь и суслик, он - грызун.
* * *
Поросята дикой свинки
Полосатые на спинке.
Любят желуди жевать,
Бегать, хрюкать и играть.
Е, Ё
Ёжик в бане вымыл ушки,
Шею, кожицу на брюшке.
и сказал Еноту Ёж:
- Ты мне спинку не потрешь?
* * *
Серый ёжик весь в иголках,
Cловно он не зверь, а ёлка.
Хоть колюч молчун лесной –
Ёжик добрый, а не злой.
* * *
Кто пушистый у воды
Моет сладкие плоды?
Прежде, чем отправить в рот,
Полоскает их Енот.
* * *
Ёрш любит чистую воду,
Там, где песочек на дне.
Вниз уплывает он в непогоду,
Зимой теплее на глубине.
Едой ему служит личинка,
В проточной воде он живет –
Желто-зеленая спинка
И белого цвета живот.
Ерша не узнать невозможно.
Есть правило у рыбаков:
В руки бери осторожно –
Из-за острых его плавников.
Ж
Жаворонок в вышине
Песенку поет,
Жук лениво, как во сне,
Веточку жует.
В желтом поле в знойный день
Жуткая жара.
Жабка прячется под тень,
Слопав комара.
* * *
Жук ползет, подняв рога,
Видно, ноша дорога.
Полз по дубу жук-олень,
Под листом искал он тень.
З
Бегал зайка целый день,
Сделать дом ему не лень.
Да боится, что в домишко
Заберется лапой мишка,
Серый волк или лиса, -
Лучше бегать по лесам.
Дом у зайки под кустом,
Жить удобно в доме том.
* * *
- Заяц, заяц, чем ты занят?
- Я морковку разгрызаю!
- А чему ты, заяц, рад?
- Рад, что зубы не болят!
И
Индюк – настоящий хозяин двора,
Ходит смотреть на него детвора.
Толстый и важный, веером хвост,
Не покидает у птичника пост.
Серых индюшек он там охраняет
И бородой всех врагов устрашает,
Еще стережет он своих индюшат –
И никому их не даст обижать.
Смотрит внимательно глаз его зоркий,
Даже клюет когда хлебную корку.
К
Кенгуру в Австралии живет,
На обед траву жует.
У нее высокий рост,
Ей опорой служит хвост,
На двух лапах она скачет,
Малыша в кармане прячет.
* * *
Пушистая мама, пушистый сынок,
Вместе катали по полу клубок.
Мама котенку в игре потакала,
Лапкой клубочек ему подавала.
Что же сынок убежал от клубка?
Просит у мамы - кошки он молока!
* * *
Ходит-бродит по лужку
Рыжая корова.
Даст она нам к вечеру
Молока парного.
Л
Лось стоит с лосенком вместе
На своем любимом месте.
Здесь рассвет они встречают,
Головами нам кивают.
* * *
В этом стойле за оградкой
Спит и ест моя лошадка.
Причешу ее, и грива
Ляжет волнами красиво.
Дам лошадке сахарку,
Будет рада седоку.
Понесет меня галопом
По лесным тенистым тропам.
* * *
Знает лисонька-лиса:
в шубе вся ее краса.
Шубы нет в лесу рыжей,
Зверя нет в лесу хитрей.
М
Я – медвежонок, бурый мишка,
Сосу в берлогу молоко,
Но по деревьям, как мальчишка,
Умею лазить высоко.
* * *
Полетел на север я.
Остров – Новая Земля.
Морж клыкастый здесь сидел.
Аппетитно рыбу ел.
* * *
Мышка в кружечке зеленой
Наварила каши пшенной.
Ребятишек дюжина
Ожидает ужина.
Всем по ложечке досталось –
Ни крупинки не осталось.
* * *
Мишка на ветку старался залезть,
Мёду пчелиного думал поесть.
Пчёлы встревожены, грозно жужжат,
Очень не любят они медвежат.
Н
Почему он носорог?
Прост ответ на мой вопрос:
Потому что длинный рог
Украшает его нос.
А бывает целых два
На носу вместится рога.
Вот так чудо, посмотри!
Но не трогай носорога.
О
Летом в поле травку рвет,
А зимой в хлеву живет:
Сена вволю ей дают
Да ягненка в прибыль ждут.
Не рогата, не бодлива,
Беспокойна, боязлива.
Шерстку у овцы стригут,
Вяжут из нее и ткут.
* * *
Обезьянка прыгать по деревьям
Может не хуже кошки.
И в джунглях наших древних
Ей не нужны дорожки.
Заменят ей качели –
Зеленые лианы,
Вот только бы поспели
Любимые бананы.
* * *
Выше всех орел летает,
Даже дремлет на скале.
Но, как все цари, бывает,
Тоже ходит по земле.
П
У крыльца лохматый пёс
Лег, уткнувши в лапы нос.
Тихо, мирно он сопит,
Может, дремлет, может, спит.
А попробуй, сунься вор –
Вмиг залает на весь двор.
* * *
У паука восемь длинных лапок,
И бегает он по кружевной паутине,
На ниточке тонкой спускается на пол,
А может, поднявшись, сидеть на картине.
* * *
Труженица пчёлка вьётся над цветком,
Нектар в нем собирает тонким хоботком.
Свою добычу в улей работница-пчела,
Пока не село солнце, скорее понесла.
* * *
В зоопарк из дальних стран
К нам приехал пеликан.
Клюв его с большим мешком,
Им рыбу ловит, как сачком.
Р
Трое маленьких рысят
Так похожи на котят!
Также любят поиграть
И на солнышке поспать.
Слышишь, как они урчат?
Уши кисточкой торчат,
Хвостик маленький пушист,
Мех короткий и пятнист.
* * *
Рябчик в солнечной низинке
Чистит пёрышки на спинке.
Разве это не приятно –
Быть красивым и опрятным.
С
На рассвете, утром рано
Мы увидели сапсана.
Птица когти остро точит,
На обед козленка хочет.
* * *
Крапчатый суслик важно шагал,
Бурого мишку он повстречал.
Вместе пошли друзья по дороге:
Суслик – к норе, а мишка – к берлоге.
* * *
Белеют бивни, точно снег,
Это слон – сильнее всех.
Огромный, серый, с добрым нравом,
Идет по джунглям величаво
И длинным носом, как рукой,
Поднять он может нас с тобой.
Х
По дворику хохлатка,
По дворику мохнатка
С цыплятами идет.
Чуть дети зазиваются,
Шалят и разбегаются –
Сейчас к себе зовет:
Кудах-кудах-кудах!
Ц
Пищат живые шарики,
Пшено клюют с руки.
Не знаю, где тут курочки,
А где тут петушки.